Аналіз та оцінка звіту ENCJ Survey on the Independence of the Judiciary 2025

Звіт Європейської мережі рад правосуддя (ENCJ) за 2025 рік є п’ятим дослідженням, яке аналізує сприйняття суддями незалежності судової системи в 32 судових системах 30 країн Європи (для Великої Британії виділяються судові органи Англії та Уельсу, Північної Ірландії та Шотландії), включаючи Україну.

Опитування охопило 19 136 суддів (рекордна кількість судових органів та рекордна кількість суддів) і надає детальний аналіз стану судової незалежності, проблем і прогресу в цій сфері.

Ключовим аспектом звіту є те, що опитування проводилося анонімно, цільовий рівень участі (20% суддів) досягнуто в більшості країн, хоча в деяких великих країнах (наприклад, Італія, Чехія) рівень відповідей був нижчим.

Методологія опитування ENCJ залишилася незмінною порівняно з попередніми роками, забезпечуючи порівнянність даних з 2015 року. Усі судді отримали запрошення до участі через керівні органи, які розіслали листі з посиланням на анонімне онлайн-опитування на платформі SurveyMonkey, перекладене різними мовами. Збиралися дані про стать, досвід, тип суду, справи та членство в асоціаціях суддів.

Також, що є примітним, у опитуванні цього року прийняли участь Україна та Молдова  вперше.

Зупинимося окремо по розділам опитування.

1. Загальне сприйняття незалежності

1.1. Оцінка незалежності суддів

За результатами опитування 2025 року, незалежність суддів у різних судових системах оцінюється за 10-бальною шкалою від 5,9 до 9,8. Найнижчий показник має Україна (5,9), за нею слідують Чорногорія (6,8), Угорщина (7,0), Болгарія та Боснія і Герцеговина (по 7,1). Найвищі бали (9 і вище) отримали Австрія, Кіпр, Данія, Фінляндія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія та Велика Британія. Середній не зважений бал за країнами становить 8,55, що на 0,2 нижче, ніж у 2022 році (8,7).

Особиста незалежність суддів оцінюється вище, ніж загальна незалежність судової системи (9,0 проти 8,4). Різниця між цими показниками зростає в країнах із нижчою оцінкою незалежності, що може вказувати на корисливу упередженість.

1.2. Незалежність рад судової влади

Незалежність рад судової влади оцінюється нижче, ніж незалежність суддів, із середнім балом 7,0 у 2025 році (6,9 у 2022 році). Найнижчі показники мають Іспанія (3,4), Болгарія (4,3), Угорщина, Україна та Боснія і Герцеговина (близько 5,5). Найвищі бали отримали Ірландія та Велика Британія, де ради мають дорадчий характер або включають усіх суддів.

Щодо механізмів захисту незалежності судової влади, лише 48% респондентів вважають, що ради мають відповідні інструменти. В Іспанії(20%) та Угорщині (25%) цей відсоток особливо низький, причому в Угорщині показник знизився з 35% у 2022 році. У Нідерландах також спостерігається зниження (з 44% до 24%), але судді тут менш негативно налаштовані, ніж в Угорщині.

Отже, результати опитування 2025 року свідчать про стабільність у сприйнятті особистої незалежності суддів, але вказують на зниження загальної оцінки незалежності судової влади порівняно з 2022 роком. Незалежність рад судової влади залишається проблемною в кількох країнах, зокрема в Іспанії, Болгарії та Угорщині, тоді як механізми захисту незалежності часто вважаються недостатніми.

Аналіз результатів опитування ENCJ 2025 року показує, що Україна має найнижчий рівень незалежності суддів (5,9 за 10 - бальною шкалою) та низький показник незалежності рад судової влади (близько 5,5). Ці цифри підкреслюють серйозні виклики в судовій системі.

Але дані результати - не привід для зневіри, а виклик, який спонукає до активних змін. Ці результати є чітким орієнтиром для вдосконалення судової системи, щоб наблизити її до стандартів країн-лідерів, таких як Ірландія чи Велика Британія.

2. Виконання судових рішень

Виконання судових рішень є ключовим аспектом судової незалежності, оскільки незалежність судді втрачає практичну цінність, якщо рішення не виконуються. Опитування 2025 року показує, що лише 43% суддів у середньому по країнах вважають, що уряди зазвичай виконують судові рішення, які суперечать їхнім інтересам, порівняно з 51% у 2022 році. Високий рівень невпевненості серед респондентів (32%) вказує на складність оцінки цього питання.

Різниця між країнами значна: від 6% у Болгарії до 77% в Ірландії, Норвегії та Швеції. В Італії 55% респондентів вважають, що такі рішення зазвичай не виконуються, що є найвищим показником невиконання.

Незалежність судової влади та виконання судових рішень урядом тісно по в’язані, про що свідчить сильна кореляція (коефіцієнт 0,74).

Виконання судових рішень залишається проблемним питанням, актуальність якого зростає. Зниження відсотка суддів, які вважають, що уряди виконують рішення, що суперечать їхнім інтересам (з 51% у 2022 році до 43% у 2025 році), підкреслює необхідність посилення механізмів забезпечення виконання. Сильна кореляція між незалежністю судової влади та виконанням рішень вказує на їх взаємозалежність.

У контексті України лише 15% суддів вважають, що протягом останніх трьох років у країні зазвичай виконувалися судові рішення, які суперечили інтересам уряду. 45% респондентів не змогли дати однозначної відповіді, а 40% не погодилися з цим твердженням.

Високий рівень невизначеності серед суддів, а також значна частка тих, хто не вірить у реальне виконання таких рішень, сигналізують про обмежену довіру до незалежності судової влади на практиці. Це вказує на потребу в посиленні інституційних гарантій виконання судових рішень, а також у створенні механізмів, які унеможливлювали ігнорування рішень суду з боку виконавчої влади.

3. Вплив на зміцнення незалежності судової влади через членство у Європейському Союзі

За результатами опитування 2025 року, 62% респондентів із усіх судових систем вважають, що членство в Європейському Союзі (або ЄЕЗ) чи перспектива вступу до ЄС сприяли зміцненню їхньої незалежності. Найвищі показники підтримки цього твердження спостерігаються в країнах Балтії та Румунії.

У країнах Північної Європи рівень переконаності нижчий, а судді частіше висловлюють невпевненість щодо впливу ЄС. Це може бути пов’язано з уже високим рівнем незалежності в цих країнах, що залишає мало простору для покращень, або з іншими факторами, які впливають на сприйняття.

Порівняно з попереднім опитуванням, результати залишилися практично незмінними, що свідчить про стабільне сприйняття впливу ЄС на судову незалежність.

Членство в ЄС або перспектива вступу позитивно впливають на сприйняття судової незалежності, особливо в країнах Балтії та Румунії. Водночас у країнах Північної Європи судді менш упевнені в цьому впливі, що може відображати як високий базовий рівень незалежності, так і інші контекстуальні фактори.

В Україні 44% суддів вважають, що незалежність судової влади зміцнюється завдяки членству в Європейському Союзі, перспективі вступу до ЄС або членству в ЄЕЗ. Це свідчить про наявність помірного оптимізму серед українських суддів щодо впливу євроінтеграційних процесів на стан незалежності судової системи.

Результати опитування демонструють, що майже половина українських суддів вбачають у русі до ЄС чинник зміцнення судової незалежності. Це важливий сигнал, оскільки перспектива євроінтеграції виступає не лише зовнішньополітичним орієнтиром, а й внутрішнім стимулом до реформування та очищення судової системи.

‍4. Аспекти незалежності: пов'язані з розглядом справ

4.1. Неналежний тиск на суддів

Згідно з опитуванням 2025 року, лише 6% суддів у Європі повідомляють про неналежний тиск щодо їхніх рішень, з яких менше 1% зазнають його регулярно. Невизначеність низька (3%). Однак у деяких країнах, зокрема в Україні (12%) та Північній Ірландії (14%), відсоток суддів, які відчувають тиск, перевищує 10%. В Україні джерелами тиску найчастіше є сторони справ та їхні адвокати. Важливо зазначити, що відчуття тиску не означає, що судді йому піддаються. Порівняно з 2022 роком (92% суддів не зазнавали тиску), у 2025 році цей показник знизився до 91%.

4.2. Зовнішній тиск

4.2.1. Корупція

Сприйняття корупції в судових системах становить 9%, з яких 1% вважають її регулярною, 4,5% - зрідка, і 3,5% - дуже рідко. Невизначеність значна (21%). Судові системи поділено на чотири категорії:

Відсутність корупції (≥95% суддів упевнені): Данія, Фінляндія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Велика Британія.

Низький рівень корупції (75–94%): Австрія, Бельгія, Кіпр, Чехія, Естонія, Франція, Німеччина, Іспанія.

Помірний рівень корупції (30–74%): від 6% до 39% суддів вважають, що корупція є, з невизначеністю 15–54%.

Високий рівень корупції (<30%): Болгарія (22%), Боснія і Герцеговина (12%), Хорватія (12%), Україна (19%), Греція (15%).

В Україні 19% суддів вказали на поодинокі випадки корупції.

4.2.2. Розподіл справ

Неналежний розподіл справ є потенційним джерелом корупції, якщо механізми дозволяють дискреційні рішення. В Угорщині (30%), Іспанії (22%) та Греції (17%) значна частка суддів вважає розподіл справ неналежним, з високим рівнем невизначеності. Загалом по Європі ситуація стабільна (6% у 2025 році проти 7% у 2022 році). В Угорщині ситуація погіршилася.

4.2.3. Вплив ЗМІ та соціальних мереж

Вплив ЗМІ на судові рішення становить 19% (без змін з 2022 року). Найвищі показники в Хорватії (51%), Україні (48%), Словаччині (47%), Греції (40%) та Угорщині (38%).

В Україні цей високий рівень вказує на значний зовнішній тиск. Вплив соціальних мереж нижчий (12%), але в Україні 40% суддів вважають його значним, що є найвищим показником, поряд зі Словаччиною (34%) та Хорватією (30%). Вплив соціальних мереж зріс із 11% у 2022 році до 12% у 2025 році.

4.2.4.Погрози та насильство

Погрози та залякування є проблемою в половині судових систем, де понад 10% суддів повідомляють про епізодичні випадки, включно з Україною, Північною Ірландією, Норвегією та Угорщиною. В Україні це поєднується з високим рівнем сприйняття корупції та впливу ЗМІ, створюючи складне середовище для суддів. Фізичні напади рідкісні, але кожен випадок є серйозним.

4.3. Внутрішній тиск

4.3.1. Дисциплінарні стягнення

Тиск через загрозу дисциплінарних стягнень відчувають 5% суддів у середньому. В Україні цей показник значно вищий - 39%, що є найвищим у Європі, за яким іде Молдова (12%). У Данії та Нідерландах тиск мінімальний. Порівняно з 2022 роком (4%), у 2025 році цей показник зріс до 5%. В Україні високий рівень цього тиску може вказувати на системні проблеми в судовій системі.

4.3.2. Тиск керівництва суду

Зміст рішень: рідкісний (3%), найвищий у Шотландії та Північній Ірландії (до 5%). В Україні цей тиск не виділено окремо, але загалом низький.

Своєчасність: частіший (11%), у 14 системах 10–20% суддів відчувають тиск. В Україні, Румунії, Молдові та Данії показники низькі.

Виробничі цілі: найпоширеніший (16%), з високими показниками в Хорватії, Франції, Угорщині та Іспанії (>20%). В Україні, Болгарії, Молдові та Данії тиск щодо виробничих цілей мінімальний.

5. Аспекти незалежності: призначення та підвищення суддів

Перше призначення суддів

За результатами опитування 2025 року, лише в Данії, Нідерландах та Північній Ірландії понад 90% суддів вважають, що перше призначення на посаду судді ґрунтується виключно на здібностях і досвіді, з низьким рівнем невизначеності. В Угорщині (23%) та Боснії і Герцеговині (24%) цей показник найнижчий. В Угорщині довіра до процесу призначення суттєво знизилася з 40% у 2022 році, тоді як у Боснії і Герцеговині ситуація залишилася стабільною. Середній рівень невпевненості по країнах зріс із 16% у 2022 році до 17% у 2025 році. На жаль з опитаних суддів України 15% вважають, що судді вступали на посаду виключно на основі здібностей та досвіду протягом останніх трьох років. 50% опитуваних суддів не згодні з цим, 43% не впевнені.

Призначення до Верховного або Касаційного суду

Сприйняття призначень до вищих судів менш позитивне. Лише 11% суддів в Угорщині, 22% в Іспанії та 24% у Боснії і Герцеговині вважають, що ці призначення ґрунтуються на заслугах. Низькі показники також у Греції(36%), Німеччині (34%), Італії (43%) та Португалії (45%). Середній рівень невпевненості знизився з 20% у 2022 році до 19% у 2025 році. 19% опитаних суддів України згодні з даним твердженням, 38% - не згодні.

Підвищення суддів

Підвищення в судах першої та другої інстанцій отримує більше негативних відгуків, ніж перші призначення. Данія має найпозитивніші результати, тоді як в Угорщині 57% суддів вважають, що підвищення не базується виключно на заслугах, а 21% не впевнені. Середній рівень невпевненості залишився стабільним -21% у 2022 та 2025 роках. Українські ж судді у 54% співвідношенні дали негативну відповідь, 36% не впевнені, тільки 10% дали позитивну відповідь.

Призначення та підвищення суддів залишаються проблемними аспектами судової незалежності. Угорщина та Боснія і Герцеговина виділяються низькою довірою до цих процесів, тоді як Данія демонструє найкращі результати. Ситуація загалом не погіршилася з 2022 року, але потребує вдосконалення прозорості та об’єктивності процедур у більшості судових систем.

6. Аспекти незалежності: умови праці

Оплата праці, пенсії та пенсійний вік

Оплата праці та пенсійні питання варіюються від незначних (Данія, Нідерланди) до критичних. В Україні 69% суддів і в Угорщині 73% вважають ці фактори такими, що впливають на незалежність - це найвищі показники. Проблеми також значні в Бельгії, Естонії, Молдові, Чорногорії, Словенії та Іспанії (≥40%). У Литві ситуація покращилася з 61% у 2022 році до 17% у 2025 році. Загалом середній показник суддів, які вважають оплату праці проблемою, зріс із 17% у 2022 році до 21% у 2025 році.

Робочий час

Робочий час є менш значущою проблемою, але в Іспанії 51% суддів вважають його фактором, що впливає на незалежність. Високі показники також у Бельгії, Франції, Греції, Чорногорії та Португалії. Загальний середній показник зріс із 13% у 2022 році до 17% у 2025 році.

Навантаження справами

Навантаження справами є ключовою проблемою, що впливає на незалежність у багатьох країнах. У середньому 28% суддів вважають це фактором. Лише Данія, Ірландія та Нідерланди мають низькі показники. Середній показник зріс із 22% у 2022 році до 27% у 2025 році.

Судові ресурси

Недостатність судових ресурсів тісно пов’язана з навантаженням справами. У середньому 27% суддів вважають це проблемою, що впливає на незалежність. Ситуація погіршилася з 22% у 2022 році до 27% у 2025 році.

Цифровізація

Цифровізація, додана до опитування після пандемії COVID-19, є менш значущою, але в 10 судових системах понад 20% суддів вважають, що вона впливає на незалежність. Середній показник зріс із 15% у 2022 році до 16% у 2025 році.

Поведінка на роботі

Поведінка на роботі, включаючи сексуальні домагання та дискримінацію, рідко сприймається як фактор впливу. У Франції, Греції, Угорщині та Словенії понад 10% суддів вважають це проблемою. Середній показник знизився з 7% у 2022 році до 6% у 2025 році.

Порівняння факторів

Рейтинг впливу факторів на незалежність (середній показник по країнах, 2025 рік):

Навантаження справами та судові ресурси: 27% (22% у 2022 році).

Оплата праці, пенсії, пенсійний вік: 21% (17% у 2022 році).

Робочий час: 17% (13% у 2022 році).

Цифровізація: 16% (15% у 2022 році).

Поведінка на роботі: 6% (7% у 2022 році).

Ситуація в Україні

В Україні 69% суддів вважають оплату праці, пенсії та пенсійний вік фактором, що впливає на незалежність, що є одним із найвищих показників поряд з Угорщиною (73%).

Умови праці суттєво впливають на судову незалежність, і ця проблема загострюється. Навантаження справами та недостатність судових ресурсів є найкритичнішими факторами, за якими слідують оплата праці та робочий час. В Україні оплата праці є серйозною проблемою, що може обмежувати автономію суддів. Позитивний приклад Литви показує, що швидкі реформи можуть покращити ситуацію.

7. Підзвітність

За даними опитування 2025 року, лише 4% суддів у середньому по всіх країнах не погоджуються, що судді дотримуються високих етичних стандартів, що є покращенням порівняно з 5% у 2022 році. Найвищий рівень незгоди в Греції (14%). Невизначеність становить 13% у середньому, але в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Хорватії цей показник значно вищий.

Щодо ефективності судових органів у вирішенні неправомірної поведінки суддів, 11% респондентів вважають, що влада діє неефективно (без змін з 2022 року), а 25% не впевнені. У Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Франції, Греції, Словенії та Іспанії ≥20% суддів вважають заходи недостатніми.

Щодо боротьби з корупцією в судах, 8% респондентів вважають дії судових органів неефективними (7% у 2022 році), а 26% не впевнені. Найгірші результати в Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Греції, Чорногорії та Словаччині, де ≥20% суддів вказують на недостатню ефективність.

Підзвітність судової влади залишається проблемною, особливо в боротьбі з неправомірною поведінкою та корупцією. Хоча сприйняття етичних стандартів суддів покращилося (з 5% до 4% незгоди), ефективність заходів проти неправомірної поведінки та корупції викликає занепокоєння в низці країн, зокрема в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Хорватії. Високий рівень невизначеності (25 – 26%) вказує на потребу в прозоріших і дієвіших механізмах підзвітності.

В Україні сприйняття підзвітності судової влади є загалом позитивним, особливо порівняно з рядом інших європейських країн. Згідно з опитуванням 2025 року, 76% українських суддів вважають, що їхні колеги дотримуються високих етичних стандартів, що є свідченням довіри всередині професійного середовища.

Крім того, 51% суддів в Україні вважають, що судові органи ефективно реагують на випадки неправомірної поведінки суддів, а 55% - що судова система ефективно бореться з корупцією у власних лавах.

Разом із тим, значна частка суддів все ще лишається або не впевненою, або критично налаштованою щодо дієвості існуючих механізмів контролю. Це свідчить про необхідність подальшого вдосконалення прозорості дисциплінарних процедур і реального забезпечення відповідальності в судовій системі. Збереження високих етичних стандартів потребує не лише внутрішньої професійної підтримки, а й довіри з боку суспільства, що напряму залежить від послідовної і справедливої реакції на випадки порушень.

8. Сприйняття поваги до незалежності судової влади

Судові органи, включаючи управління судами, ради судової влади, найвищі суди та асоціації суддів, загалом демонструють високий рівень поваги до незалежності суддів. Найвищі суди отримують найвищі оцінки, за ними йдуть органи управління судами, тоді як ради судової влади мають нижчі показники. В Україні, Угорщині та Іспанії ≥20% суддів вважають, що ради судової влади не поважають їхню незалежність, що є одним із найвищих показників. В Угорщині повага знизилася: з 72% у 2022 році до 59% у 2025 році для рад судової влади та з 76% до 45% для Верховного Суду. Асоціації суддів мають найменший рівень неповаги (4% у 2022 та 2025 роках). Середні показники неповаги:

Ради судової влади: 8% (2022 і 2025).

Керівництво судів: 8% (7% у 2022).

Найвищі суди: 5% (4% у 2022).

Конституційні суди: 7% (4% у 2022).

У Греції та Італії ради адміністративних судів сприймаються як більш шанобливі до незалежності, ніж ради звичайних судів.

Прокурори демонструють найвищий рівень поваги до незалежності суддів(5% неповаги у 2025 році, як і в 2022), за ними йдуть адвокати (9% неповаги, без змін) і сторони у справах (11% неповаги, без змін). Високий рівень невизначеності щодо поваги від сторін та адвокатів вказує, що повага не є переважаючою. Дані для України в цій категорії відсутні.

Повага від уряду, парламенту, ЗМІ та соціальних мереж значно нижча. Лише 51% суддів у середньому відчувають повагу від уряду (56% у 2022 році), при цьому 27% вважають, що поваги немає (25% у 2022).

В Україні лише 10% суддів відчувають повагу від уряду, що є одним із найнижчих показників, поряд зі Словенією (18%) та Угорщиною (20%). Низькі оцінки також у Франції (37%), Іспанії (30%) та Шотландії (34%). Для парламентів рівень неповаги зріс із 23% у 2022 році до 26% у 2025 році. Від ЗМІ повагу відчувають 46% суддів (29% неповаги у 2025 році, 28% у 2022), а від соціальних мереж -33% (30% неповаги у 2025 році, 27% у 2022). Високий рівень невизначеності щодо соціальних мереж вказує на їх зростаючий вплив.

Різниця між категоріями

Повага до незалежності найвища від судових органів, нижча від сторін та їхніх представників і найнижча від уряду, парламенту, ЗМІ та соціальних мереж. У Данії повага висока: 98% від сторін і 92% від уряду. У Норвегії(84% від сторін, 90% від уряду) та Фінляндії (86% і 77%) результати також позитивні. У Нідерландах повага від уряду знизилася з 74% до 51%, а від парламенту -з 56% до 41%, можливо, через вибори 2023 року. Значні розбіжності також у Франції (71% від сторін, 37% від уряду), Іспанії (81% і 30%), Словенії (60% і 18%) та Угорщині (79% і 20%).

Ситуація в Україні

В Україні сприйняття поваги до суддівської незалежності з боку внутрішніх судових органів є загалом позитивним. Зокрема, 83% українських суддів вважають, що керівництво суду, включно з головою, поважає їхню незалежність, що свідчить про відносно високий рівень довіри всередині судової системи. Проте ситуація з іншими суб’єктами виглядає менш оптимістично.

Так, 13% суддів не погоджуються з тим, що сторони у провадженнях поважають їхню незалежність, а ще 37% суддів не впевнені, що адвокати демонструють належну повагу до незалежності суду. Це вказує на потребу посилення професійної етики та стандартів поведінки учасників судових процесів, особливо адвокатів.

Також в Україні лише 10% суддів відчувають повагу до своєї незалежності від уряду, що є одним із найнижчих показників. Крім того, ≥20% суддів вважають, що ради судової влади не поважають їхню незалежність, що вказує на серйозні системні проблеми.

Повага до незалежності судової влади є найвищою від судових органів, але значно нижчою від уряду, парламенту, ЗМІ та соціальних мереж. В Україні ситуація особливо проблемна: лише 10% суддів відчувають повагу від уряду, а ради судової влади часто сприймаються як такі, що не підтримують незалежність. Зниження поваги в таких країнах, як Угорщина та Нідерланди, підкреслює потребу в посиленні взаємодії між гілками влади. Для зміцнення незалежності необхідні прозорі механізми та підвищення довіри громадян, що може вплинути на поведінку уряду та парламенту.

Зміни незалежності за стажем

Судді зі стажем до 10 років і понад 25 років частіше повідомляють про значне покращення незалежності. Проміжні групи вказують на нелінійний прогрес. Результати 2025 року схожі на попереднє опитування. На національному рівні більшість країн показують покращення для суддів із найкоротшим і найдовшим стажем. Чистий негативний розвиток (більше суддів повідомляють про зниження) спостерігається в Бельгії, Угорщині, Чорногорії, Нідерландах, Словенії, Іспанії, Україні та Північній Ірландії, що контрастує з попереднім опитуванням для більшості цих країн.

Незалежність судової влади в більшості країн залишається високою або покращилася з 2015 року, зокрема в Іспанії, Франції, Словаччині, Литві та Румунії. Однак в Угорщині, Чорногорії, Греції та Словенії спостерігається зниження.

У 2025 році Україна вперше взяла участь у дослідженні щодо незалежності судової влади, тому наразі неможливо простежити динаміку змін або зробити висновки про тенденції з часом. Однак подальша участь дозволить у майбутньому аналізувати прогрес або регрес незалежності української судової системи в порівнянні з іншими європейськими країнами.

10. Ключові висновки

Оцінка незалежності: Судді позитивно оцінюють свою незалежність. За 10-бальною шкалою незалежність судів коливається від 5,9 (Україна) до 9,8, за нею йдуть Чорногорія (6,8), Угорщина (7,0), Болгарія та Боснія і Герцеговина (по 7,1). Особиста незалежність оцінюється вище: від 6,8 до 9,9. Неналежний тиск на судові рішення рідкісний.

Тенденції з 2015 року: Незалежність поступово покращувалася до 2025 року, але ця тенденція зупинилася, з незмінними або дещо нижчими середніми балами порівняно з попереднім опитуванням. Досвід суддів із тривалим стажем підтверджує покращення незалежності.

Різниця за країнами: У більшості країн незалежність висока або покращилася, але в Угорщині, Чорногорії, Греції (особливо цивільні та кримінальні суди) та Словенії спостерігається зниження. Боснія і Герцеговина має стабільно низький бал.

Ради судової влади: Незалежність рад оцінюється від 3,4 до 9,7. Низькі бали в Іспанії, Болгарії, Угорщині, Україні та Боснії і Герцеговині; високі (понад 8) у Фінляндії, Ірландії, Румунії, Великій Британії. Наявність ради не гарантує незалежності, що залежить від процедур призначення та дій ради.

Призначення та підвищення: У багатьох країнах судді критикують процедури призначення та підвищення, зокрема до Верховного/Касаційного суду, через недостатню прозорість і обґрунтованість.

Корупція та неправомірна поведінка: Корупція є проблемою в кількох країнах, де судова влада вважається недостатньо ефективною у боротьбі з неправомірними діями та корупцією.

Тиск керівництва: Керівництво судів рідко впливає на зміст рішень, але деякі судді відчувають тиск щодо своєчасності та виробничих показників.

Напруженість із державними органами: Проблеми включають невиконання урядами судових рішень, низьку оплату праці, високе робоче навантаження, недостатні ресурси та відсутність поваги до незалежності від уряду й парламенту, що зростає в багатьох країнах.

Тиск медіа: У більшості країн судді відчувають неналежний тиск від(соціальних) мереж, які часто не поважають їхню незалежність.

Залякування та погрози: У половині країн, включаючи Україну, Велику Британію (зокрема Північну Ірландію), Норвегію та Угорщину, понад 10% суддів зазнають залякування чи погроз. Фізичні напади рідкісні.

Ситуація в Україні

Україна має найнижчий бал незалежності судів (5,9), а ради судової влади отримують низькі оцінки. Понад 10% суддів повідомляють про залякування чи погрози, що вказує на складні умови для незалежності.

Судді Європи загалом позитивно оцінюють свою незалежність, але визначають системні проблеми: низька повага від уряду, парламенту та медіа, непрозорі призначення, корупція, недостатні ресурси та тиск. В Україні ситуація особливо проблемна через найнижчий бал незалежності та погрози суддям.

Участь України в дослідженні Європейської мережі рад судової влади (ENCJ) щодо поваги до незалежності судової влади є важливим кроком на шляху до зміцнення верховенства права та європейської інтеграції. Вперше Україна долучилася до такого масштабного міжнародного опитування, що є значним досягненням і демонструє нашу готовність працювати за європейськими стандартами. Цей крок свідчить про те, що європейські судові системи вже розглядають Україну як частину свого професійного середовища, що є надзвичайно позитивним сигналом. Така співпраця підкреслює прогрес України в напрямку гармонізації судової системи з європейськими цінностями, зокрема щодо забезпечення незалежності суддів та підвищення довіри до судової влади.

У межах дослідження було опитано приблизно 500 суддів із 4865 суддів, що становить лише невеликий відсоток від загальної кількості суддів в Україні. Така відносно низька участь вказує на необхідність більшої активності з боку суддівського корпусу.

Тому у майбутньому необхідно активніше долучатися до подібних опитувань, адже участь у таких заходах має великого значення для маркерування нашої держави, як зрілої до вступу у систему Європейських країн у якості повноцінної учасниці. Дані, зібрані в рамках таких досліджень,  поширюються по всій Європі та стають предметом обговорення на міжнародних конференціях, семінарах і зустрічах у колі Європейської мережі рад судової влади (ENCJ), де формуються рекомендації та стратегії для вдосконалення судових систем.

Тож закликаємо суддів брати участь у таких заходах та активно впливати на формування майбутнього судової системи України, яке буде відповідати найвищим європейським стандартам.

‍

Аналіз підготовлено членкинею Асоціації суддів України,
суддею Північного апеляційного суду
Мариною Барсук